Звіт Фонду Бориса Колеснікова про надання благодійної допомоги

Звіт Фонду Бориса Колеснікова про надання благодійної допомоги

04 марта 2026 г.
Що зроблено благодійниками за останній час
Друзі, за кожним звітом Фонду Бориса Колеснікова стоять не просто цифри, а дороги, обпалені війною, та люди, яким намагаємося допомогти. Минуло чергові два місяці невтомної роботи там, де життя триває всупереч війні — лише за кілька кілометрів від лінії фронту. Там, де кожен день — це іспит на стійкість, а кожна зустріч — маленька перемога людяності.

  • Продуктові набори для вразливих категорій
13 000 гуманітарних продуктових наборів Фонд доставив мешканцям Донеччини. Їхали до тих, кому сьогодні найважче: до самотніх бабусь і дідусів, чиї стіни пам’ятають кращі часи, та до родин із малечею, які з різних причин залишаються вдома. Кожен пакунок — це наше «ми поруч», упевненість, що завтра буде сніданок, а в серці — трохи менше тривоги.

  • Пункти незламності в Дружківці
Пункти незламності стали для людей справжніми острівцями порятунку. У Дружківці додали до гарячого чаю солодкі частування. Хотілося, щоб кожен ковток напою з солодощами нагадував дружківчанам: про них пам’ятають.

  • Підтримка дітлахів регіону
Діти Донеччини — це наша особлива любов і наш найбільший біль. Доїхати до хлопчиків та дівчаток, які залишаються в області, — завжди надскладний логістичний квест, сповнений ризиків. Попри всі труднощі та небезпеку, представники Фонду адресно доставили понад 500 шоколадних подарунків маленьким друзям в регіоні.

Оберігаємо дитинство тих, хто був змушений покинути рідні домівки. Фонд став надійною опорою для осередків підтримки дітей-ВПО у різних куточках України:
• у Полтаві та Дніпрі опікуємося Центром «МиРазом» для ВПО Краматорського району;
• в Одесі дбаємо про Центр підтримки ВПО Дружківської громади;
• у Харкові допомагаємо Центру підтримки релокованих бахмутян;
• у Тернополі підтримуємо спортивні та освітні ініціативи для вимушених маленьких переселенців ГО «Тернопільський меморіал», зокрема Всеукраїнський шаховий турнір серед молоді.

Із задоволенням долучаємося до створення справжніх див для малечі: так, разом відсвяткували День закоханих, вчилися любити й ділитися теплом; проводжали зиму на Масляну зі смаколиками; влаштовували творчі майстерки та з надією зустрічали весну. Ці хвилини творчості, гри та сміху — наше спільне повернення вкраденого війною дитинства.

Турбота не може чекати кращих часів. Ми залишаємося поруч. Працюємо далі!